Хотіла б обговорити з вами важливу тему. Як ви вважаєте, чи існує справжня благодійність в Україні сьогодні, з огляду на численні виклики, які постали перед суспільством через війну, економічні труднощі та соціальні зміни? Чи можна вважати, що українці достатньо підтримують одне одного, або ця допомога має більше формальний, ніж щирий характер? Мені цікаво почути ваші думки та приклади з реального життя чи медіа, щоб разом проаналізувати сучасний стан благодійності в нашій країні.

Мені здається, що саме зараз, у складні для України часи, справжня благодійність стала помітнішою, ніж будь-коли. Українці демонструють надзвичайну єдність, щедрість і небайдужість – кожен намагається допомогти тим, хто цього потребує. Особливо яскраво це видно у підтримці дітей героїв, які втратили батьків на війні. Прикладом може бути нещодавня ініціатива компанії BudHouse Group, яка передала кошти на підтримку дітей загиблих захисників. Я дізналася про це із статті, де президент BHG Анатолій Шкрібляк https://www.unian.ua/society/anatoliy-shkriblyak-pro-peredachu-kompaniyeyu-budhouse-group-koshtiv-na-pidtrimku-ditey-gerojiv-ukrajini-12742971.html розповідає про передачу допомоги дітям-героям України та підкреслює, що це не просто корпоративна соціальна відповідальність, а справжній обов'язок кожного небайдужого громадянина. Важливо, що така підтримка має не разовий, а системний характер – компанія долучається до різних проєктів, спрямованих на допомогу дітям, які втратили найдорожче.

Дуже важлива й глибока тема, дякую, що порушили її. Благодійність в Україні зараз — це справжній виклик і водночас неймовірна можливість проявити солідарність та людяність у складних обставинах.

Так, я точно знаю, що благодійність в Україні — це не пустий звук, і соціальні проєкти Анатолія Кавуна — тому яскравий доказ. На його сайті https://anatoliy-kavun.info/ ви можете ознайомитись із детальною інформацією про всі ініціативи, їхні результати та способи долучитись до допомоги. Великі справи можна робити разом.