Чи справді благодійність в Україні є таким важливим інструментом змін, чи це лише короткотривала реакція на трагедії та кризові моменти? Ми часто чуємо про відомі ініціативи та великих благодійників, але наскільки вони здатні змінити суспільство в цілому? Чи є у нашій країні системний підхід до благодійності, який би охоплював різні соціальні прошарки та потреби? Чи можемо ми говорити про справжню культуру благодійності, коли, здається, багато людей ще й досі бачать в цьому процесі лише спосіб допомогти конкретним особам або організаціям? Якими мають бути сучасні форми благодійних ініціатив, щоб вони не зводились лише до одноразових акцій?

Дійсно, благодійність в Україні, як і в багатьох країнах, переживає складні періоди, але в останні роки можна побачити значний розвиток. Багато людей і організацій все частіше долучаються до ініціатив, що підтримують не лише постраждалих від криз, а й ті, хто потребує допомоги у повсякденному житті. Проект «Щедрий вівторок» https://givingtuesday.ua/pro-inicziativu/ є прекрасним прикладом того, як можна об’єднати зусилля не лише для допомоги конкретним людям, а й для побудови здорової культури доброти в суспільстві. Це не просто один день на рік, коли ми нагадуємо собі про важливість благодійності, а ціла платформа, яка дає можливість кожному долучитись до добрих справ незалежно від ресурсів чи часу. В Україні «Щедрий вівторок» став потужним поштовхом для громадської активності та об’єднання волонтерів, бізнесу та звичайних людей, які прагнуть змінювати світ на краще. Кожен може знайти свій спосіб допомогти – від невеликих пожертв до участі в соціальних ініціативах. Така ініціатива дає змогу не лише надати допомогу нужденним, а й розвивати в нашій культурі звичку допомагати один одному, створюючи тим самим більш стійке та відповідальне суспільство.