З 8.01.2014 по 18.01.2014 відбулося короткострокове стажування доцента кафедри промислової електроніки В.П.Войтенка у Лундському університеті, Швеція. Встановлено науково-освітні контакти з дослідницькою групою з обробки сигналів на департаменті Електричних та інформаційних технологій професором Лейфом Сьорнмо.
Ідея стажування виходила з того факту, що, починаючи з 2013-2014 н.р., в нашому університеті розпочато підготовку бакалаврів з напряму «Радіоелектронні апарати». Деякі дисципліни навчального плану торкаються проблем біомедицини, зокрема це «Інтроскопія біообєктів та методи відображення біоінформації», а також ін. У Лундському університеті вже багато років ведуться визнані в світі наукові дослідження у цій галузі та накопичений досвід з підготовки фахівців з відповідних напрямів та рівнів підготовки.
Спочатку був встановлений прямий контакт з керівником дослідницької групи з обробки сигналів на департаменті Електричних та інформаційних технологій професором Лейфом Сьорнмо, від якого отримано запрошення на проходження стажування.
Зокрема, проф. Сьорнмо є співавтором фундаментальної праці:
Sörnmo, L., Laguna, P. Bioelectrical Signal Processing in Cardiac and Neurological Applications. – Elsevier, 2005. – 688 p.
Ознайомлення з останніми дослідженнями в галузі обробки біомедичних сигналів проводилося шляхом семінарів, нарад та безпосередніх бесід в рамках дослідницької групи проф. Л.Сьорнмо. Мета опитувань - з’ясування найбільш актуальних проблем у галузі та шляхів їх вирішення, які на даний час пропонуються представниками цієї наукової школи.
Отже, Лундські науковці наразі працюють у таких напрямках:
1) статистична обробка сигналу, часово-частотний аналіз і моделювання біомедичних сигналів із специфічним інтересом до сигналів серцево-судинного походження;
2) дослідження сигналів активності мозку та вплив на них різних чинників;
3) розробка алгоритмів для виявлення та класифікації різних типів рухів очей в сигналах відстеження об'єктів;
4) обробка сигналів фотоплетисмографії з метою запобігання ускладнень під час гемодіалізу;
5) зменшення кількості датчиків, які встановлюються безпосередньо на пацієнта у діалізній машині;
6) системи для покращення розбірливості мовлення у слухових апаратах;
7) інше.
