Вибіркова дисципліна «Introduction to electronic systems» в рамках освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів «Електроніка роботизованих систем та комплексів» викладається англійською мовою. У стейкхолдерів іноді виникає резонне запитання: чому в освітньому процесі ми маємо використовувати іноземні мови, якщо саме наша держава виділяє кошти для підготовки спеціалістів, в яких зацікавлені підприємства та організації України? Це питання потребує ретельного аналізу в декількох площинах і на різних рівнях.

Якщо подивитися з точки зору особи, яка здобуває освіту, широке впровадження англійської мови в освітній процес надає випускнику вишу в майбутньому суттєві переваги на ринку праці. Наразі щоденно за кордоном з’являються численні пропозиції високооплачуваної роботи для спеціалістів в галузях інженерних наук взагалі, а також досліджень і розробки різноманітних електронних систем, зокрема. І в Україні суспільство, схоже, починає розуміти помилки попередніх років, коли відбулась певна деіндустріалізація країни. Без якісних інженерів держава не здатна забезпечити головну свою функцію: безпека.

Роботодавців цікавить, як правило, освіта та попередній досвід потенційного співробітника. Чим вищий рівень освіти (бакалавр – магістр – доктор), і, чим краще резюме, тим вище вірогідність отримати роботу з більшим рівнем заробітної плати.

Цікаво, що обов’язковою умовою для кандидата (хоч у Європі, хоч в інших країнах світу) є володіння англійською мовою на рівні, який дозволяє нею користуватися під час виконання своїх повсякденних обов’язків. Це – не тільки спілкування з колегами, але й розробка документації, підготовка звітів, презентацій, доповідей, статей в своїй професійній галузі.

Одного лише знання англійської мови недостатньо, аби працювати в міжнародному контексті. Вся освіта має стати більш інтернаціональною, а для цього потрібне як долучення закордонних викладачів та спеціалістів до нашого освітнього процесу, так і робота наших співробітників за кордоном. Черговою цеглинкою в розвитку інтернаціоналізації нашої освіти стало долучення двох іноземних науковців до спільної з нашими студентами роботи під час лекційних занять з дисципліни «Introduction to electronic systems»:

–        професор кафедри автоматичного керування Лундського університету (Швеція) Björn Wittenmark з висоти свого багатого досвіду розповів про адаптивні системи керування «On a winding road with adaptive control»;

–        докторанд школи авіації, а також кафедри автоматичного керування Лундського університету Lara Laban зробила яскраву презентацію про власний шлях до науки та дослідження в області автономного руху БПЛА.

Студенти, прослухавши цікаві доповіді, мали реальну можливість поринути у світ найсучасніших досліджень в галузі використання методів штучного інтелекту та машинного навчання для керування складними індустріальними процесами і транспортними засобами, а також безпосередньо поспілкуватися з іноземними вченими.

В планах кафедри електроніки, автоматики, робототехніки та мехатроніки – розширення застосування англійської мови в освітньому процесі. Обговорюється і викладання нових (або існуючих) дисциплін, і підготовка випускних кваліфікаційних робіт, і долучення іноземних викладачів та спеціалістів-практиків до роботи в рамках даної, а також магістерської освітньо-професійної програми «Електроніка».

Зважаючи, що сьогодні англійська (і виключно англійська) є мовою науки, запланований поступовий перехід до підготовки всіх наукових публікацій (монографій, статей та доповідей на конференціях) виключно англійською. Крім того, вже проводяться спільні наукові дослідження, а надалі буде розширюватися взаємодія науково-педагогічних працівників, які викладають в рамках зазначених освітньо-професійних програм, в закордонних вишах і дослідницьких центрах.

Це стане основою для подальшого стратегічного кроку: створення англомовної освітньо-професійної (а, в перспективі, – і освітньо-наукової) програм в галузі знань «17 Електроніка, автоматизація та електронні комунікації». Такі програми мають стати цікавими стейкхолдерам (студентам, їхнім батькам, науково-педагогічним працівникам, а також роботодавцям). Це є запорукою в тому числі і подальшого сталого розвитку університету, який знаходиться в прикордонній області України з невеликою чисельністю власного населення та близькістю до вишів столиці. Адже, якщо ти постійно не самовдосконалюєшся і не змінюєшся разом із світом, та залишаєшся поза цим світом.

Кафедра сподівається на підтримку наших ініціатив на університетському рівні та реалізації конкретних кроків допомоги в цій справі.

Матеріал підготував доцент кафедри ЕАРМ В. П. Войтенко, © 2023.

Коментарі

Підписатися:

• Коментарі не знайдено

Post comment as a guest

Ваше ім'я (Обов'язкове):

Е-пошта:

Сторінка в мережі:

0

Type the text presented in the image below. Not clear? Оновити Captcha

Скасувати Додати Коментар