Інженер-дослідник департаменту автоматичного керування Лундського університету (Швеція) Alexander Pisarevskiy провів відкриту лекцію для студентів, які здобувають вищу освіту за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів «Електроніка».

Тема лекції – «Електроніка в контексті навчального курсу «Автоматичне управління»» – та її вміст найкращим чином відповідають основним напрямкам роботи кафедри електроніки, автоматики, робототехніки та мехатроніки. Це стосується як наукової роботи, так і освітньої діяльності.

Alexander розпочав з інформації про свій власний шлях інженера: від магістра до керівника лабораторії. Застосування систем автоматичного керування наразі надзвичайно широке. Відповідні навчальні курси сповна представлені і в освітньо-професійних програмах НУ «Чернігівська політехніка». Тому особливо цікавою була розповідь про науково-навчальні лабораторії департаменту, їхнє обладнання, використання та певні здобутки, отримані, в тому числі, під час підготовки магістерських кваліфікаційних робіт і докторських дисертацій.

Конференція відбудеться в Національному університеті "Чернігівська політехніка" 19 грудня 2023 року.

Мета конференції – залучення творчого потенціалу молоді до вирішення актуальних науково-технічних проблем та розбудови технократичного суспільства. Формат конференції покликаний створити ділові зв’язки між здобувачами освіти, вчителями, студентами та викладачами з метою:

•  об’єднання зусиль у реалізації спільних проектів, науково-дослідницьких робіт;
•  підвищення творчої активності та професійного рівня учасників;
•  створення дискусійного майданчика для обміну вже набутим досвідом та засвоєними технологіями;
•  усвідомлення особливостей інноваційних науково-технічних рішень;
•  аналізу проблем довкілля та перспектив їх вирішення;
•  поширення та засвоєння нових знань і вмінь;
•  формування зацікавленості у пізнанні новітніх знань учасників конференції;
•  практичного втілення наукових рішень задля вдоволення суспільних потреб.

До участі запрошуються здобувачі освіти закладів загальної середньої освіти, студенти закладів фахової передвищої освіти та студенти й магістри закладів вищої освіти, які займаються науково-дослідницькою роботою, педагогічні та науково-педагогічні працівники й представники органів управління освітою. Під час конференції її учасники зможуть представити свої наукові та прикладні напрацювання, а також надати пропозиції щодо залучення обдарованої учнівської та студентської молоді до їх впровадження у різних напрямках розвитку сучасного суспільства. Крім можливості оприлюднити доповіді, усі учасники матимуть змогу отримати кваліфіковані консультації та допомогу науково-педагогічних працівників Національного університету "Чернігівська політехніка", методистів Обласного комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівська Мала академія наук учнівської молоді».

Конференція проводиться у таких секціях:

•  математика;
•  природничі науки;
•  технічні науки;
•  комп’ютерні науки;
•  економічні науки.

Робочі мови конференції – українська та англійська.

Усі витрати, пов’язані з проведенням конференції та публікацією матеріалів, несуть організатори. У зв’язку з військовими діями форма проведення заочна. Консультації з приводу своїх наукових тез можна буде отримати за контактними даними голів та заступників секцій, що знаходяться на сайті конференції. Електронний варіант збірника тез доповідей можна буде завантажити на офіційній сторінці конференції.

За матеріалами конференції планується випуск збірника тез доповідей. Для цього учасникам конференції необхідно до 19 грудня 2023 року зареєструватися онлайн на сайті конференції та надіслати тези доповідей до організаційного комітету, оформлені відповідно до встановлених вимог.

Додаткову інформацію щодо участі у конференції, реєстрації та оформлення тез можна знайти на офіційному сайті конференції: http://inel.stu.cn.ua/index.php/naukova-diyalnist/konferentsiji/ntss-2023

Вибіркова дисципліна «Introduction to electronic systems» в рамках освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів «Електроніка роботизованих систем та комплексів» викладається англійською мовою. У стейкхолдерів іноді виникає резонне запитання: чому в освітньому процесі ми маємо використовувати іноземні мови, якщо саме наша держава виділяє кошти для підготовки спеціалістів, в яких зацікавлені підприємства та організації України? Це питання потребує ретельного аналізу в декількох площинах і на різних рівнях.

Якщо подивитися з точки зору особи, яка здобуває освіту, широке впровадження англійської мови в освітній процес надає випускнику вишу в майбутньому суттєві переваги на ринку праці. Наразі щоденно за кордоном з’являються численні пропозиції високооплачуваної роботи для спеціалістів в галузях інженерних наук взагалі, а також досліджень і розробки різноманітних електронних систем, зокрема. І в Україні суспільство, схоже, починає розуміти помилки попередніх років, коли відбулась певна деіндустріалізація країни. Без якісних інженерів держава не здатна забезпечити головну свою функцію: безпека.

Роботодавців цікавить, як правило, освіта та попередній досвід потенційного співробітника. Чим вищий рівень освіти (бакалавр – магістр – доктор), і, чим краще резюме, тим вище вірогідність отримати роботу з більшим рівнем заробітної плати.

Цікаво, що обов’язковою умовою для кандидата (хоч у Європі, хоч в інших країнах світу) є володіння англійською мовою на рівні, який дозволяє нею користуватися під час виконання своїх повсякденних обов’язків. Це – не тільки спілкування з колегами, але й розробка документації, підготовка звітів, презентацій, доповідей, статей в своїй професійній галузі.

Майже двадцять п’ять років тому науковці з напряму електроніки вперше зустрілися на такій нараді, і з того часу це стало доброю традицією. Та з початком війни зустрічі припинились. І ось цього року, було прийнято рішення про відновлення проведення наради у online форматі.

«Колеги, друзі, я дуже радий бачити вас, навіть  online, - розпочав нараду її модератор Дмитро Алексієвський. – З року в рік ми збиралися на різних платформах, і наші зустрічі завжди були корисні як для нас, так і, взагалі, для розвитку електроніки. Ми обмінювалися досвідом, синхронізували наші підходи, і ось сьогодні знову зібралися, щоб обмінятися думками». Привітав Дмитро Алексієвський науковців і від імені проректора з наукової роботи Запорізького національного університету (ЗНУ) Геннадія Васильчука та директорки Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю.М. Потебні ЗНУ  Наталі Метеленко, які побажали учасникам лідноїоботи та нових досягнень у науковій та освітній сферах.